Штучні нігті мають свою історію. Ще в Стародавньому Китаї за допомогою спеціальних нарощувачів робили нігті довшими на кілька сантиметрів. А жерці давньоєгипетських храмів кріпили собі на нігті спеціальні пластинки з бурштину, срібла і золота, попередньо відполірувавши їх. Але лише в 50-ті роки XX століття нарощування нігтів стало необхідним атрибутом всієї індустрії краси.

У міру розвитку цієї галузі майстри починали використовувати шматочки льону і цигаркового паперу. Затребуваними також були і справжні зрізані нігті, які можна було купити у жінок - власниць міцних нігтів. Вони займалися таким не хитрим бізнесом - зрізані нігті коштували дорого.

Але появі накладних нігтів, схожих на ті, які звичні для нас зараз, світ зобов'язаний стоматології. Ще в 30-ті роки минулого століття кілька людей, стоматологи за професією, незалежно один від одного винайшли методику нарощування нігтів з використанням пломбувального матеріалу. Історія приписує авторство в нарощуванні нігтів американському стоматологу з Чикаго Максвеллу Лейпу. Він ще 1934 року використовував пудру і рідину для створення штучного нігтя, які застосовували під час виготовлення пломб. І хоча технологія не набула на той час широкого застосування, проте початок було покладено.

Накладні нігті, які прикріплюються без клею за допомогою спеціальної конструкції, з'явилися 1935 року. Винахідником такого методу є Йоган Рорбах. А вже через два роки - у 1937 році було запатентовано метод зміцнення або нарощування нігтів за допомогою спеціальних тіпсів і клею.

У 1954 році американський стоматолог Фред Слек винайшов перші накладні нігті з полімерного матеріалу. Стоматолог випадково під час роботи з пацієнтом завдав травму нігтю і, щоб не відриватися від роботи, покрив ніготь зверху акриловим зубним матеріалом. Виявилося, що матеріал прекрасно тримається на нігті, а ніготь абсолютно не болить.

За іншою версією, Фред Слек накладав акриловий матеріал на нігті своїй дружині, щоб відучити її від поганої звички гризти нігті. Таким чином, дружина Фреда стала першою жінкою, яка випробувала акрилові нігті. Так чи інакше, але в історії манікюру почалося нове століття.

Сучасну техніку нарощування нігтів з використанням акрилу випадково винайшов 1954 року американський дантист Фред Слек (Fred Slack) під час спроби "полагодити" зламаний ніготь за допомогою зубного акрилу.

Раніше до складу акрилу входив метилметакрилат, через що штучні нігті були дуже товстими, крихкими, не могли набувати форми. Також виявилося, що метилметакрилат завдавав істотної шкоди натуральному нігтю - рівень його токсичності було визнано неприйнятним для застосування в процедурі нарощування нігтів і небезпечним для здоров'я як майстра, так і клієнта. У 1974 році використання метилметакрилату під час виробництва матеріалів для нарощування нігтів заборонили, і замість нього почали використовувати менш небезпечний етилметакрилат, який завдає значно менше шкоди як натуральній нігтьовій пластині клієнта, так і здоров'ю майстра, що постійно контактує з матеріалом.

З плином часу матеріали для подовження нігтя вдосконалювалися. Стали використовуватися дві системи акрилатів, одна з них має здатність тверднути на повітрі, а інша - під впливом ультрафіолетових променів.

В основі гелевої технології лежить реакція полімеризації - процес утворення високомолекулярної речовини (полімеру) шляхом багаторазового приєднання молекул низькомолекулярної речовини (мономеру, олігомеру) до активних центрів у молекулі полімеру, що зростає.

Поліуретани - гетероланцюгові полімери, макромолекула яких містить незаміщену та/або заміщену уретанову групу - алкіл, акрил або ацил.

Акрилати (ефіри) - безбарвні рідини, що легко полімеризуються в поліакрилати, безбарвні. Промисловий синтез здійснюється в результаті реакції акрилової кислоти і спирту.

Олігомер - молекула у вигляді ланцюжка з невеликої кількості однакових складових ланок полімерів.

Фотоініціатори - це сполуки, які під впливом певної довжини хвилі УФ-світла розщеплюються на частинки з вільним електроном. Ці частинки називаються радикалами, вони дуже реактивні.

Присутність фотоініціаторів створює основну передумову для затвердіння. Радикали фотоініціаторів, що виникають під впливом УФ-світла, реагують з подвійними зв'язками зв'язувального, які зі свого боку утворюють радикали. Вони зі свого боку з'єднуються з іншими молекулами сполучного. Чим більше фотоініціаторів, тим швидше гель схоплюється. Його заборонено тримати відкритим, він тут же покривається плівкою, навіть якщо сонце не потрапляє на нього.

Hydroxycyclohexyl phenyl ketone - ініціатор фотополімеризації (полімеризації під впливом УФ).

Hydroxyethyl Methacrylate і Hydroxypropyl Acrylate - мономери для формування полімерів у процесі фотополімеризації; надання блиску, захисту від механічних ушкоджень і впливу вологи.

Isobornyl Methacrylate - хороший реакційний розчинник для олігомерів, що забезпечує процес полімеризації завдяки циклічному компоненту у своїй структурі. 

Коли використовується однофазний гель для нарощування нігтів, він містить усі необхідні шари для процесу. Це означає, що не потрібно перемикатися між різними продуктами або баночками - все, що потрібно, міститься в одній зручній баночці. Однофазний гель зазвичай складається з трьох ключових шарів: базового, який забезпечує міцне зчеплення з натуральним нігтем; скульптурного (моделювального), що дає змогу створювати форму та довжину нігтя; та захисного шару (фініш), що забезпечує блиск і захист від пошкоджень. Цей універсальний продукт полегшує процес нарощування нігтів, роблячи його зручнішим і ефективнішим для майстра і клієнта.

Коли йдеться про двофазний гель для нарощування нігтів, зазвичай це означає, що гель складається з двох частин: базової та скульптурної (моделювальної).

У разі використання трифазного гелю для нарощування передбачається, що гель складається з одного шару - скульптурного (моделювального).